Не руш мене, кохання! Омини! В житті ми зустрічалися доволі. Гойдають хвилі пам’яті човни Тобою переповнені вщерть болем. Не смій ступати навіть на поріг Закутин серця – цвинтаря ілюзій. Чому не хочеш ти знайти доріг До душ порожніх і сердець байдужих? Не обіцяй надійної ціни І не кивай на друзів, як на свідків. Не руш мене, любове! Обмини! Як оминала в юності нерідко. Впади зорею з небосхилу літ За виднокрай холодного смеркання. Ще почуття не визрів пізньоцвіт, А первоцвіт осипався іздавна.
Тамаро! Я прочитав колись у коментарі ваше скарження на дрібний шрифт, а тому ради вас попросив сьогодні доньку зробити так, щоб я міг друкувати текст більшими буквами. Якщо не вірите - порівняйте з попередніми... Виходить, що дарма старався, бо знову ви безсилі прочитати рядки. Це дійсно щось не гаразд із вашим комп'ютером.
Не пишеться радісно віднедавна... Як подумаю скільки буде коштувати моя закоханість, то краще нехай вона мене стороною обійде. Ось так, Олю. Дивує ваша занепокоєність моїм станом...
Інші вірші відкриваю і можу читати, а цей - ні... Я ж не скаржуся, а просто запитала... Спробувала скопіювати текст вірша у це віконечко і він читається без проблем. Так, це щось із комп"ютером... Можливо, що він "не хоче" читати деякий шрифт...
Скопіювала і прочитала, тепер коментар: Вірш, дійсно, гарний, хоч і песимістичний. То у Олексія Тичка був період таких віршів, а тепер у Вас...
Вікторе, дякую, що потурбувалися і хотіли догодити із виділеним збільшеним шрифтом... Я скопіювала закодорваний текст у Ворд і там вийшло усе правильно! Пишіть, друкуйте як і раніше, а я вже спробую розібратися із моїм комп"ютером-бешкетником. Дякую ще раз.
В Олексія пройшли песимістичні нотки - пройдуть незабаром і в мене. Так буває в багатьох людей. Хорошо, що вмію обходитися без крові... Вдячний вам за коментар.
Мені дуже сподобалось! Знаєте, такі думки приходять і в молодості... Багато чого в житті трапляється, тож і вірші пишуться не тільки оптимістичні, а й сумні. Дуже гарно! 5.
А в молодості від розчарування в коханні чи його надлишку в житті приходять подібні думки? Здається, не повинно такого бути в юні роки... Спасибі за коментар.
Цілком згоден. Від розчарування, або надлишку (спробуй кохати двох ) Вірш сподобався, песиместичні нотки більше всього. Гарно ти їх виклав на папері, аж сумно стало.
Не сумуй! Кохаєш двох - одна вже точно не обмине тебе взаємністю. Та й нині ти сам не хочеш цього. Я про те щоб тебе оминали. Кохайся, поки кохається, адже роки стрімко летять. Дякую.
Ваш твір відкривала у Ворді, щоб почитати. Загалом сподобався. Але маю певні запитання і уточнення: як це - ілюзії цвинтаря? Невже цвинтар має якісь ілюзії??? І ще: "других" - це калька з російської мови у Вашому контексті. Краще замінити на "інших"... Дякую за поезію.
Катрусю, у мене теж така проблема... Теж через Ворд читала. Думаю, що тут є знавці комп"ютерних систем і пояснять, у чому справа. Адже інші читають без проблем... Можливо, на наших комп"ютерах немає саме такого шрифту, яким надруковано цей вірш.
Шкода, що не розумію вислів - "у Ворді". Повернеться дочка - обов'язково запитаю. Куточок серця, закуток у ньому, самі дальні закутини його і є цвинтарем моїх ілюзій, там я їх поховав. Цікаво просто, куди ти ховаєш свої, як від них позбавляєшся? З останнім зауваженням погоджуюся. Я це побачив із запізненням сам, хотів виправити на ДРУЗІВ, але не знав, як поміняти шрифт. Вдячний за змістовний коментар.
Дозвольте сказати А Любов вас ніколи і не полишала. Адже ви живете, а значить - любите. Тож насолоджуйтесь Життям і розумійте, що невтілена Любов несамовито шалена, відверта і сповнена найпотаємніших бажань...
Дарма хвилюєтеся, Світлано. Почуття закоханості ніколи не залишає мене. Я просто про дещо більше, вагоміше, відповідальніше... Вдячний за добрі побажання.
У мене також така проблема , читав через "блокнот", попрацював щоб прочитати і не жалкую...Вірш чудовий, а про песимізм можу сказати , що це нормально, стан душі міняється і це добре!Міняються сезони у природі, дощі а потім сонце із за хмар !
Це щось на зразок "Моя любове, я перед тобою" Ліни Костенко, але в чоловічому варіанті. Люди просять любові, а ви від щастя відмовляєтесь. Навіть якщо любов - біль, вона все одно щастя... Спасибі за чудову поезію!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
