Цікавий твір, запав у душу! Дуже гарні, тонко змальовані образи, життєстведжуючий зміст, простота й, при цьому, витонченість форми, - усе це викликало приємні враження від вірша. А щодо частих повторів... Анафора - то на любителя. Бажаю творчих успіхів!
ГАРНО! Так лаконічно й, водночас, змістовно, промовисто! Тільки якось не вписуються в загальний віршовий розмір два перші рядки другої строфи. Можна було б так: "Я так вірила серцю, воно ж мене зрадило всоте, Вир чуттєвих інерцій минув, наче літні дощі". А, в цілому, дуже сподобалося!
У Вашому творі глибина змісту зростає в напрямку до кінця. Перша строфа якось не віщує того, що визирає з останньої. Василю, мені подобаються Ваші вірші тим, що в них піднесено найбільші цінності: віру, молитву, любов до Бога й до Батьківщини... Дякую за можливість читати таку гідну поезію!
Вірш зачіпив... Гадаю, що Ви правдоподібно зобразили ситуацію, коли людина безнадійно хвора. Думки, відчуття ліричного героя, - все так тонко, глибоко. Ви взяли на себе СМІЛИВІСТЬ узятися за таку тяжку тему й, по-моєму, у Вашому творі вона звучить досить достойно. А голуб - це хто? Янгол? Чи просто голуб?
Дуже проникливо й цікаво! Романе, тут треба б звести всі рядки до одного віршового розміру. Гадаю, Ви й самі бачите, що в цьому плані у творі не все гаразд. У першій строфі щось у Вас не те вийшло. А якби так: "Приспала втома всі мої думки, Заквітчані усмішкою твоєю, Якими б не були і я, і ти, Назавжди будеш ти лише моєю"? Мені сподобався вірш своєю простою красою, щирістю, легкістю. Бажаю творчої наснаги!
Яскравий твір! Але потребує вдосконалення... По-перше, треба б уникати дієслівних рим, вони ж бо надто елементарні. Ще: у дев'ятому рядку треба не "як щоб", а "якщо б". А "на казання" в передостанньому - зовсім не те. Раджу Вам іще попрацювати над віршем, бо він цього вартий.
Без сумніву, чарівний вірш! Дуже сподобався! Тільки другий рядок вибивається з загального розміру, якщо тут у першій стопі не передбачено наголос на другому складі. А якщо Ви, все ж таки, поставили його на другому... Як на мене, слово "вишень" у такому разі якось зовсім не звучить. І ще: треба б уникати дієслівних рим, як в останній строфі Вашого вірша. Це при тому, що інші рими в цьому творі на досить високому рівні. А, в цілому, враження прекрасні! Дуже проникливо!
Пані Галино, Ваш твір припав мені до серця щирим патріотизмом, що відчувається в кожному рядку. Наша держава має тяжку й, водночас, героїчну історію, вона вистраждала своє право на незалежність і свободу. Наша країна заслуговує на щастя! Мені, як і Вам та багатьом іншим її громадянам, болить її сумне сьогодення... Мрію про те, щоб Україна розквітла, про мир та єдність у нашому народі... І най допоможе нам Бог!
Дуже вдячна вам, Софіє, Ярославе, за гарні коментарі! Згодна з вашим зауваженням щодо перших двох рядків, тому й дещо змінила. Щоправда, правки зазнала вся перша строфа (окрім першого рядка).
Пані Катерино, передусім, вибачте, якщо я Вас образила своєю критикою. Чесно, аж ніяк не хотіла . Щодо слова "другому", то, все ж таки, "іншому" якось звучало б більш по-українськи. Що ж до недоліків віршового розміру, то вони тут незначні: наприклад, у першій строфі в першому рядку у Вас заміна ямбу пірихієм, а в наступних трьох рядках перша стопа у Вас ямбова. Так само трохи перемішано ямбові й пірихієві стопи в інших строфах. Це, звісно, не так уже й суттєво, але не завадило б цього уникати. Я ж не засуджую Вас за Ваші помилки! Ми всі помиляємось... Мабуть, мені треба було одразу добре обгрунтувати свої зауваження...
Дуже проникливо! Хід людського життя, мабуть, незбагненний: тільки на перший погляд здається, що ми добре розуміємо, чому сталося саме так, а не інакше. Насправді ж... Ми робимо певні кроки, щось обираємо, плануємо, а відбувається те, що повинно було статися... Мене розчулив Ваш твір, дуже припав до душі. Але він потребує вдосконалення. Я побачила пунктуаційні помилки, неточну риму (плив - ти, пройшло - листок, тоді - мої, пройшло - давно), русизми (судьбою, другому), недосконалий віршовий розмір тощо. Я Вам щиро бажаю творчих успіхів!