Пані Галино, дуже проникливий вірш Ви створили! Але є тут деякі недоліки. Краще б його відредагувати, тим більше, що він того гідний. Наприклад, з третього по восьмий рядки твір можна було б подати так: "Яка ж тоді буде між нами розмова? Про те я не знаю та знати не хочу. Про все нам розкажуть тоді наші очі". Дуже приємне враження лишилося від Вашого вірша! Бажаю Вам натхнення!
Що там далі буде з героїнею, кожен читач най домислює своє. Для вираження закладеної в мініатюру ідеї це не важливо. У цьому плані має значення тільки зображений випадок сам по собі. Дякую Вам, Василю, за коментар!
Вау! Велике задоволення отримала від прочитання! Тільки ось в останньому рядку восьмої строфи краще було б "бувай" замість "пока", а в третій наступної ліпше б подати так: "До бісу! Йду на дискотеку,...".
Мені сподобався виражений у цьому творі Ваш погляд на життя. Я з Вами згодна. Форма недосконала (неточні або ж надто елементарні рими, збої у віршовому розмірі), але то справа часу, досвіду. Головне, що є здібності.
Пані Катерино, дуже гарно: актуально, образно, струнко! Є неточні рими, але вони не псують вірш. Може, Ви згодом його ще вдосконалите, то буде ще краще. У цілому ж, чудово! Бажаю Вам подальших гарних творчих здобутків!
У тринадцятому рядку після слова "сонця" треба поставити кому.
Наталіє, гарний, світлий, чарівний вірш Ви створили! У другому рядку другої строфи, може, має бути не "живиця", а "живицю"? Треба б ще попрацювати над римами... У цілому ж, твір сподобався, дуже-дуже! Бажаю натхнення!
Цікаво... Згодна з Валерієм та Ярославом: зміст якийсь неповний, чогось не вистачає. Чи це Ви та спеціально зробили? Прийом такий? Як на мене, добре вийшло.
Дуже-дуже сумний вірш... Хоч і гарний. Той кінець невідворотний для кожного. І жодна людина не знає, коли... У восьмому рядку після слова "свою" має бути кома, бо далі йде дієприкметниковий зворот. Пане Вікторе, бажаю Вам міцного здоров'я й творчих злетів! Радіймо життю!