Щастя в дірявім човні хвилі солоні гойдають. Тепле ще, та неминуче холодом кане в пістні миті. У смуток безкраїй. З часом рівниною кручі,
звідки торкнутись до зір можна, впадуть на мінливий терен життя. Щезнуть пути з митей, що вміщують вир щастя, що пестить грайливо... Ще хоч би хвильку відчути...
Вирине, може, колись, щастя з безодні лихої, де, як хурделиця, свище смуток. Уїдливо. Скрізь. За тепловою шкалою серце все нижче та нижче...
Хай же печаль вся мине, Щезне росою на сонці, Човник дірявий - в сторонці Далі без тебе пливе! Щастя, мов теплі дощі, Серце омиє від смутку, Зможеш його ти відчути, Доки є віра в душі!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Вдячна, що читаєте. Зробити, на жаль, нічого не можна, бо олігархи керують світом і в них замість серця - долар. І співчуття від них не дочекаєшся.
та
у Вас 
0
Останні строчки вірша пречудові.
І з цим треба щось робити.