Правду кажете, але й ми, обдаровані силою слова, повинні будити народ, протирати очі, а не лише цитувати Т.Г.Шевченка та Ліну Костенко. Я також їх шаную, але нехай не буде: "Моя хата з краю". Те, що, може, хтось там якусь байку підкине колись, то марне. Говори слово тепер, як умієш, не звертай уваги на майстерність, а говори щиро, від серця, як маєш що сказати, поете, коли себе так величаєш і хвалишся доробками (це не до вас, а до всіх). Дивлюсь оце все і слухаю, і не можу залишатись байдужою. Знаю, що словами грубими пишу, але ця аудиторія інакше не розуміє. Якщо нам байдужа доля наших потомків, то мовчімо в "тряпочку", і нехай оця вся шума продає нашу державу. Всі вони вчитуються в матеріали в інтернеті і дивляться на реакцію. Мовчать, то вперед!
Воно лиш так здається, бо брехня завжди вилазить боком. Збрехав - стаєш рабом брехні, бо постійно боїшся, щоб не забрехатись, а те, як шило - всеодно вилізе.
В своєму творі автор обливає брудом Христа, звинувачуючи Його і Його народ у всіх своїх бідах, і веде його до духів предків, до Велеса – бога бика, Перуна, до поганських богів, обрядів і звичаїв, до всього того, що принижує і відкидає Спасителя. На перший погляд, це його особиста справа, але це не так, бо вводиться в блуд багато народу України. Ви не можете собі уявити скільки захоплених відгуків, тобто зведених, обдурених людей, які сліпо довіряють цьому горе пророкові. Господь своїх слів на вітер не кидає. Вони сказані раз і працюють, незалежно від того, знає хтось про це чи ні. «Благословляючих тебе – благословлю, а проклинаючих тебе – проклену!» Ось таким словоблудством, люди затягують весь народ під прокляття ради захоплення телятами. Виходиь, що ті, що йдуть за Господом, – діти Божі, а ті що за Велесом (биком) – телята.Грубо, так, але може хоч один задумається своєю головою і подякує Господу за все, бо все Його і від Нього, і м'ясо говяже - також.
Не жди готового добра, не покдайся ні на кого, щоб не падати в розчарування і не мучити душу, а розберися сам, що правда і добро, бо навкруги фальшивих провидців і пророків море. Одні за гроші, інші за славу продають душу і Україну дияволу. Вони не шукають виходу, а шукають винних. Сам підійми голову, вставай і не продайся неправді. І ще одне, запам’ятай закон: Проклинаючих тебе – прокляну; благословляючих тебе благословлю. Це благословення для євреїв. Мойсея вони не вбили. Він помер сам. Хто асимілювався з навколишніми народами і поклонився їхнім, поганським богам, той був дуже битий Господом, а хто залишився вірним, то на нім здійснились всі Господні обітниці. Отож, пробудімось, придивляймось, прислухаймось до всіх «трибунів» і міряймо їх Божою правдою, тоді і до нас прийде воля і правда, і всі Божі обітниці.
Правду ви говорите. Але за найменше протиріччя з ними, закривають сторінку. Самі мене запросили Стіхі ру, але, мабуть, не сподобався мій дух. Їм подобаються перевертні, і тоді мають рацію, коли із піною на вустах кричать: українське бидло.
Ви маєте рацію. нажаль. Таке запухле від горілки створіння говорить: а Крим наш і скоро Донбас буде наш. Чи ж тобі від того легше? А то вже в крові: загарбувати, вбивати, нищити. Навіть звір, як не голоден, то не нападає.
За 300 років може й прийдуть до цивілізації, а поки є, що є, тому й дивуватись не приходиться, що розкидаються своїми дітьми, постачаючи м'ясо в пащеку воєн. Научись.
Научись тишину уважать. Научись тишину избирать. Не кричать, не бомбить и не врать, Чтоб позорно потом не бежать.
Научись ты ценить тишину. И людей научись уважать. Не беги же, как конь, на войну, Чтобы мёртвым в лесу не лежать;
Грузом 200 не ехать домой, И под № в ящике гнить Уж ненужным, забытым страной. Мир, глупцы, научитесь ценить.
Научитесь любовь избирать, Не насиловать, не убивать Чужого и зла – уж не желать. Научись тишину уважать.
Дякую вам за візит і коментар. Як би ви побували у цьому районі Івано-Франківська, то я впевнена, що написали б краще.Чомусь сайт не приймає ілюстрацій чи я, може, не вмію це зробити.
Дякую за коментар. У Лесі я не копіювала, а прочитала вірш "Ми ходимо, як по канату" і дуже гірко мені стало за таку депресію і ще з Фатумом і Фантомом, колінкування і про небесного Інтерверта, який тішиться і забирає силу і ще багато чого. Люди не знають законів всесвіту. Слово це гігантської сили енергія, яка трворить в житті людини, країни, родини те, що ми їй зичимо, що кажемо. Тому із словом потрібно бути дуже обережним, навіть тоді, коли вибираємо метафори і даємо волю фантазії, бо слово бумерангом обов'язково прийде в життя, коли ти його не чекаєш. А коли хочемо говорити про країну - майбутнє наших дітей і онуків, то краще не написати, не казати нічого, а ніж писати словоблудство.