Я БУДУ ЖИТИ!
Плаче Мати і сумує:
Діточки хворіють.
Хто ж вас, діти, полікує?
Лікарі не вміють.
Завелися вовкулаки
І ночами виють.
Йдуть на вас вони в атаки,
Мені яму риють.
Й хороводять навкруг ями,
Вже мене ховають.
І ворожими ділами
Нарід розділяють.
Ви! Не тіштеся завчасу,
Вражеє створіння!
Продали за шклянку квасу
І своє насіння!
Ви бездомні, вовкулаки!*
Скиньте вишиванки!
Бо на лобі у вас знаки:
«Отруйні поганки»!
І не думайте, не мрійте
Щоб мене розбити!
І плювати теж не смійте!
БО Я БУДУ ЖИТИ!
вовкулаки!* - словосполучення з двох слів: вовки (хижаки) + влаки (грецьке – дурні), які за гроші продають Україну.
|