"Зі мной лиш фото - ти пішов" оте "зі мной" ріже слух, треба було б його якось обійти... може: "лишилось фото - ти пішов" або щось на зразок. А загалом вірш не поганий.
Тут осінь у природі і в душі, мені здалось, потоваришували, тому і вірш такий сумний, хоча і гарний. Але то не біда, весна за вікном прийде за календарем, а до душі загляне ще швидше - з наступним приходом Музи))) Гарного Вам настрою і побільше таких гарних віршів!
дуже гарний, емоційний вірш))) "- Люблю я тебе і надіюся, Що це все взаємно у нас!" - таке буває лише при розцвіті кохання, потім вже якось звикаємо, не сумніваємося і потопаємо в буденності... тому тут теж тільки позитив, у сумнівах... Дай Вам боже ще багато років саме так любити свою дружину!!!
Вірш дуже сподобався, але перше слово дійсно таки "випадає"... як варіант для роздумів:
Кличе дзвоник знов до школи, - Радий наш сусід Микола. Вже напевно зо три роки, Ходить справно на уроки. Ми спитали якось в Колі: Що подобається в школі? Відповідь летить нагальна: - Труд, перерва і їдальня.
"А тільки пісня - птахова душа!" Хто сказав, що реанімація душі людської??? Тому, щодо відповідності темі можна і посперечатися... проте, трохи банально Моя оцінка - "4"
Загорілися дзвінко, розбилась на скельця. => немає підметів, я б крапку забрала Не збагну, не побачу, не сплю, не заплачу,=> майбутній час і теперішній...і знов майбутній Досхочу закуповувать можу світанок, можу сіяти квіти в розбризканий дим => оце гарно!!! -- нескінченна свобода дивитись на ранок, заплативши дрібницю. => теж гарно!!! оцінка - "4"