Вересневе сонце охололо,
Лиш вітри вологі загули.
Полиняло плаття на тополі,
Поруділо пасмо ковили.
Виноград у свіжій позолоті,
Наче я у ранній сивині.
Наче сили із моєї плоті
Потекли у вересневі дні.
Непомітно літо промайнуло
І безповоротно йдуть літа.
Не сприймаю осінь серцем чулим –
Хай вона хоч двічі золота.
Відчуваю шкірою й душею,
Як життя ущільнює свій час,
Як відносить літо течією
Вересень од мене і від вас.
09.09.11
|