Якщо перелік повний, Таїсо, то забаганок і небагато, але спробуй задовільнити одразу їх всі. Мабуть, не кожному чоловіку те вдасться. Про те, що ти написала, було легко здогадатися, бо воно не маскується десь там у темних, бездонних глибинах жіночої душі, а лежить на її поверхні, передбачається нами, додам, одразу. Про саму суть своєї душі, гадаю, жодна жінка ніколи сама не розкаже нікому, то її найбільша таємниця у житті, а про таїну розповідають зрідка і, тут погодься зі мною, не усім... А вірш сподобався. Приємно також, що я спонукав тебе до його написання.
Добрий вірш, Андрію, світлий, вкрай переповнений любов'ю до людини. Василь тобі уже говорив про гарні перші стопи, але два останні рядочки у вірші, буду відвертим, слабенькі. Може, подумав би ще трохи над закінченням, щоб воно було таким сильним, як і початок?..
Люди, Катю, різними бувають. Одні самій обирають свій шлях, когось зробити хибний крок примушують інші люди, або певні життєві обставини. Складно все у житті... Сподобався вірш, правдивий він.
Сподобалося порівняння, Софіє... Чому не розповідати про її відсутність, адже я нікого не обманюю? Вона справді у Львові у батьків, повернеться лише завтра... Дійсно, важко зрозуміти вас!
Запитань, справді, було дуже багато й раніше, а з часом їх додалося ще більше, і мені сьогодні дуже шкода, що на більшість із них немаю відповіді до цих пір...