Гарний задум, Ігоре, але, на мою думку, вірш вишов трохи розтянутим, чимала кількість стежок, про те уже Катерина говорила вище, не прикрашає його... Дуже сподобалися переспіви - переливи на початку кожної стопи.
Про граматичні помилки я й говорив, зараз бачу, що у перщій стопі все гаразд, а ось у другій мене бентежить "злихом"... Не поспішайте розміщувати набраний текст, вчитуйтеся у кожне слово!
Тамаро, скільки уже раз я проріджував черемховий цвіт, ламаючи гілки для букетів, а цвітіння тільки стає густішим із року в рік, все більше присмерків від нього у кімнаті...
Одні запитання, Катерино, а ні на одне із них, бачу, ви не почули відповіді від небіжа. Прикро, що й молодші за віком мовчать, хочеться вірити, що вони притихли не від байдужості, а тому, що самі поки що в роздумах. Вчитайтеся уважніше у текст і виправіть помилки.
Добра порада, Тамаро! Навіть подумалося одразу: - Чи не мені?.. Адже цілуючись, ховаюся з чужою жінкому в заметілі на центральній площі міста, немов немає затишніших і безпечніших місць на землі. Повчальний вірш.