Четвертий рядочок: ...І біль, і радість, і печаль. Катю, щось трошки не так і в цьому рядку; ...Жалі і болі, як подруги... Біль - чоловічого роду, точно... Подумайте, може, зробите якісь зміни, адже вірш добрий, світлий, незважаючи на те, що мова в ньому йде про пітьму.
Та, як на мене, й початок вірша звучить, адже саме перший рядочок і приваблює до себе небайдужу людину, дарма, що виглядає патетично. Дякую тобі, Роксолано.