Дякую, Тамаро, за вітання, але тут велика заслуга дівчат, це задяки їм маємо власний хор і гарну пісню. Добре витанцьовуєте, хоч самому пускайся в скік поруч із вами.
Ну, тоді взаємно! Тут, у Вишгороді, зараз відбулася презентація вашої пісні. Люди дякують вам, а мене примушують повторити на біс не лише пісню. Хор прекрасний! Скільки знайомих та близьких облич поруч себе побачив, і так старанно, напевно, дякуючи Катрусі, у такт із вами відкриваємо роти, що просто дивуюся. Не знаю, що й говорити більше...
Вдячний вам, Оксано, за те, що у буденному вмієте бачити радісне, що з простих слів зробили своєю музикою та чудовим голосом свято мені і, щиро сподіваюся на це, багатьом іншим. У мене, це правда, наповнений вже келих. За вас! Наснаги вам! Дякую.
Дивись, щоб рідних до інфаркту Не довели про пекло жарти. Хоч і вони найкраще знають, Чому не хочеш ти до Раю... Несподівані, як завжди, твої побажання, Олесандре. Я про таке й думати боюся, чи вже пора? Хороший вірш.
А чи знайдеться поет, який у своїх поезіях наших дівчат буде малювати некрасивими? Думаю, немає таких авторів, а якщо одиниці знайдуться серед нас, хто наважится це зробити, то їм просто ніхто не повірить, бо українки найвродливіші у світі одвічно. Я не лукавлю, Наталко, зовсім. Дякую за коментар.
Гірка правда життя. Нічого не вигадано, а хто ще не відає про подібне, то, напевно, сам не зможе придумати. Проте, нехай не галасливо, ледь помітно, навколо нас саме таке й відбуваєьтся. Важко читати? Мабуть, мовчати не легше. Хороший вірш. 5!
Сподобався ваш вірш, Олексію, а особливо його закінчення. Люблю коли, часом, автор залишає місце у своєму творі для фантазій читача. Часто використовую такий прийом сам.
Михайле, просто інколи бажане видається дійсним, ось, часом, і фантазуєш собі щось. Головне, щоб комусь це було б хоч трошки цікаво читати. А пишу вже як вмію. Єдине, що знаю точно, - мої вірші легко читаються та запам'ятовуються. А заздрити не потрібно, немає чому. Правда. Дякую за коментар.
Сподіваюся, що наснилися гарні сни? А чому б не помріяти, Софіє?..Особливо тепер мені буде добре мріятися - після вчорашньої поразки наших футболістів. Це єдине що залишилося в житті. Дякую за побажання.
Дякую, пане Василю, за цікаву і змістовну публіцистичну роботу, за те, що знайшли час поділитися з нами власними враженнями від конференції на якій вам довелося побувати. Я дуже люблю читати спогади очевидців про ті чи інші події, про їхні враження від побаченого та почутого. Після прочитаного, залишається відчуття, що ніби десь поруч із вами на конференції був присутній і я. Це може тому, що ви дуже уміло донесли до читачів дух і суть події, а може й тому, що я повністю поділяю ваші погляди на минувшину нашого народу. Наснаги вам!
Відверто, не чекав від вас, Світлано, подібного. Звик уже до вашої тематики, а тут свіженький образ. Тільки за це вже ви заслужили на похвалу. Сподобалися ваші думки в образі...
Цікава думка, одразу примушує задуматися над тим, чи ненароком не забув про це сам. Дякую за те, що нагадали, про що слід пам'ятати завжди не мені одному в житті.