Соромно говорити, але вірші Асадова останній раз читав у шкільному віці. Пам'ятаю, що тоді мені дуже подобалася його інтимна лірика. На жаль, зараз нічого більше сказати не можу...
Факт використовування біблійних мотивів нічого не промовляє сам по собі і ніяк не є ознакою художнього мислення. Тут важливо - як і чи взагалі ми даємо своє тлумачення тих образів.
Дозрілая пшениця, голубеє небо, незрозумілая жінка... Вам, Катерино, такі варіанти подобаються? Мені - ні! Зрозуміло, що Оля шукала слово із трьох складів із наголосом на першому, ось у цьому і суть моєї поради, не більше, без всяких образ, а лише з добрим наміром. На все воля автора, Катю...