Далекий обрій, вечором погашений,
Давно дрімає в ночі на плечі, -
А ми удвох принишкли на побаченні,
Ялозячи сідничками корчі.
Ховаємося в тиші під березами
І думаємо, певно, про одне:
- Мене любов до тебе підперезує…
- Мене від тебе вірність не хитне…
До ранку нас гукають за дібровою
Стривожені, засмучені батьки.
Не одзиваємось, захоплені розмовою,
Торкаючись щокою до щоки...
23.03.11.
| 
у Вас 
1
