я так зрозуміла, що це вірш про жінку, яка має багато чого в матеріальному плані... що вона йде до мети не зважаючи на людей... але особистого щастя не має.. я правильно зрозуміла зміст?
дуже гарно і розумно написали. кожне речення має великий зміст. але, у медалі є дві сторони і ще ребро... прислухайтеся до слів Марії, вона говорить Вам правду. тому, надіюся, бачити Вас на анумо постійно.
О всесвіт, ти не смійся наді мною. То брешуть фізики, що є в тобі кінець - початок дуже сподобався!!!!! відразу налаштовуєшся на розповідь... є картинка... а далі згідна з дідусем.
якщо Вам не важко, створіть, будь ласка, тему про ці події ось тут: http://virchi.pp.net.ua/forum/52-378-1 розкажіть про них, щоб всі могли почитати і зрозуміти що тоді відбувалося. буду дуже вдячна!!!!
гарний вірш, добрий!!!! але ось цей рядок трішки важко мені читається: Віддаю вам свій спів узамін все легенько, на одному подиху, а тут запинаюся... за вірш 5!
"Прологом [весняного циклу] являється «стріча зими з літом», їх боротьба за панування. Вона притягнена тепер чисто механічно, назвою свята, на Стрітення: «Зима з літом стрічається». Зима каже: «Помагай-біг тобі, Літо». «Дай, Боже, здоровля», — каже Літо. «Бач, Зимо, що я наробило і напрацювало, ти поїло і попило». Вони «моцюються, котре котрого переможе», «кому іти, а кому вертатись». «Як на Стрітення тепло, перемагає літо, а якби ніде не капнула стріха, то зима мусить ще додержувати»"
Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Том 1. (Пам’яті Павла Чубинського)
*** Дочекалися люди Стрітення Господнього - "Стрічань". В цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою:
- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо. - Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима. - Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15 лютого та в день святої Анни - 3-го грудня восени.
Весною Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина... Олекса Воропай. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис.
_______________ бачите, як в літературі зустрічається? а це ж дитячий віршик... він ніби маленька казочка... і не обовязково, щоб там осінь була присутня (це від бажання автора вже залежить).
а подарунучок Вам є))))) за правильну відгадку)))) смачного;) )))))