А подивіться - но, Вікторе, невже тільки осінь таку тугу приносить? Я, наприклад, не люблю весняну мряку, от тоді, точно, у голову різне у голову лізе. А вірш гарний, хоч чекатиму чогось веселішого. Ну ж бо, Ви повеселитися теж, ой як вмієте!!!
:smile: :hands: :hands: Твір - цікавий. Маю надію, - наступний буде хоч трішечки веселіше, або ж про більш благородні людські стосунки. Ваш твір, ця історія, страшний, але повчальний, нікого не лишає байдужим. Лишається лише вірити, що ми не такі. :hands: :hands:
Вмієте Ви гарно все підмітити, Вікторе. Згадалося бабусине село, бабуся, навіть, дитинство. У місті, якось не так бачиш осінь. Купа машин, вузькі вулички, немає простору, щоб роздивитися осінь. А це - моя найулюбленіша пора.