Доброго вечора, Вікторе. Прочитала вірш із великим задоволенням, Ви ж знаєте, як я відношуся до віршів про рідний край. "Намоьк" я зрозуміла... Музику намагатимусь, та що "намагатимусь" - напишу обов"язково, лише я музику можу написати, а на демо-версію, типу фонограми зараз не вистачає часу - завал на роботі, приходжу додому і валюся з ніг. Ви ж бачите, я останній час не дуже часто на сайті - заходжу, як тільки можу... А що за лікарняний?
Катрусю, щось ти почала по-іншому писати, я б сказала - професійніше. Дуже класно - і думки, і сам вірш, і, взагалі, те, що все помітила. Клас!!!!!!!!!!!!! Молодець!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Отут я таки погоджуся з Тамарою: слово "неначе" воно двулике ніби - буде, ніби - не буде... Буде, Вікторе, буде... і щоб побільше, щоб писАлося і писАлося. А вірш мені дуже сподобався.
Чесне слово, Олексію, не знаю, хто тобі занизив оцінку, але я розплакалася. Вірш так зачепив за душу, що аж дихати важко... До того ж мій чоловік працює у театрі звукорежиссером, а я у студії, тому з акторами ми спілкуємося постійно і що прикро, що воно так і є, я про твій вірш. А ця музика, до речі, в мене звучить, коли мені мама дзвонить. Вірш прекрасний!!!!!!!!!!!!!!!!! Браво!!!! Браво!!!!!!!!!! Браво!!!!!!!!!!!!! Біс!!!!!!!!!!!!!!
Катрусю, так хочеться, щоб ти собі це "скарана" тільки надумала і зробила з "мухи слона", тому що я і, напевне не тільки я, так хочемо, щоб тобі подзвонили, а якщо не подзвонить - то ми тобі подзвонимо, будемо говорити годинами і якось розраджувати. От. Не карай себе так у житті, а тільки і віршах.
Світланко, молодець!!! А цю пісню я слухала у Катрусі... Не суджу вимогливо, бо класно. Ти, умнічка. А ще була дуже рада з тобою познайомитись. Від тебе віє теплом і спокоєм.
Тамарочко, дуууужжжжжжжеееееееее гарно!!!!! Я вже боюсь комусь сказати, що музику складу ( он, пообіцяла Каті романс), але твій вірш дійсно, лягає на музику. напевно у першій половині літа, коли буде більше часу від роботи, візьмуся за обіцяне, тому що хочеться написати пісні на вірші Каті, Катрусі, Тичка, Кучерука і, звісно на твій вірш, якщо ти не проти... у другій половині буде,якось уже не до цього.