Аааа!!!!! ЯКИЙ ВІРШ!!! ПРЯМО ПОРИНУЛА У НЬОГО З ГОЛОВОЮ!!! НАЧЕ САМА НА ТІЙ ГОРІ СТОЯЛА І ДИВИЛАСЯ, І ДИХАЛА ТИМ ПОВІТРЯМ!!! Одні емоції, чесно. Ваш вірш - найкраще, що трапилося зі мною сьогодні.
Якщо чесно, то справді Вам треба багато ще працювати над своїми віршами. Але... Найголовніше-ВИ ПИШЕТЕ. Намагаєтесь щось комусь сказати, а якщо є що сказати, то це прекрасно. Тому пишіть і у Вас усе вийде!
Вікторе, згодна з Тамарою... Відчуття не можу передати.. Сльози текли самі собою... Я завжди плачу, коли бачу ветеранів, а тут взагалі... Немає слів!.. Браво!
Сни у літературі як архаїзм, можливо, але не в даному випадку, Софіє. Тут сон використаний не як додатковий позасюжетний елемент. Тут все дійство пов'язане зі сном. До речі, дуже вдало пов'язано. Бажаю Вам таки пройти кастинг і час від часу потрапляти у такі дивовижні сни! Бо від реальності людина нікуди не дінеться..:-)