Гарно як!!! І печально. Ні, щоб зустрітися і на все життя... А то вибираємо, іншим боляче робимо... І самі страждаємо. Дуже гарна поезія, милозвучна, мелодійна. "5"
Ніби з мене списано... Мов примари, що блудять дорогами, В дощовім прохолодному зрошенні Зачепились і ... впали, мов скошені, На каміння слова монологами. Дуже глибокий вірш. "5". Дякую
Гарно... НІ, не гарно, якось по-іншому. Бо речі про смерть, про втрату близької людини, гарними назвати не можна. Це Вражаюче, пронизливо, наскрізь. І боляче, дуже боляче. І розпач виникає, бо яка людина слабка, якщо зберегти не може найдорожче. Дякую.
Взагалі-то це не він... А просто старша подруга, але надзвичайно близька мені по духу))) Але це нічого не змінює. Ви неперевершено прокоментували! Дякую!
Молодець, Мирославочко! Вийшли з депресії - прекрасно! Тільки наступного разу депресуйте на природі, не на людях, а то коментарі Вам страшно писати - хто зна, чим це закінчиться)))
Вірш не дуже сподобався, якщо чесно. Мені, коли я починала писати, на літстудії дали пораду: не пиши так багато. Краще декілька строф і досить, але над ними попрацюй так, щоб кожне слово проходило крізь серце. Я відповіла в дусі юнацького максималізму: а Шевченко ж писав! )) Наді мною по-доброму посміялися, а я з ними. Але порада була дуже слушна. Тому даю її й Вам: краще менше, але глибше і досконаліше))
Вдячна за коментар. Але знаєте, я чомусь цей вірш дуже люблю. Напевно, через спогади, які стали причиною написання))) Тому й не можу його реально оцінти))
Напевно, літературні прийоми не досить вдалі, якщо я їх не змогла побачити. А щодо наголосу - робіть мені зауваження, я ж не проти. Тільки реагувати так я не буду. Ще раз вибачте.
Мирославо, чим більше читаю Ваші коментарі, тим менше мені стає вас шкода. Виник такий-собі образ Несміяни - роздратованої, з постійними вимогами. Ніколи нічого не чекайте від інших!!! Самі віддавайте безкорисно. Якщо матимете реакцію, - радійте. Ні - не засмучуйтесь. Живіть для когось, а не для себе. Тоді легше буде. Всі образи і депресії від егоїзму.
Відверто скажу, мені вірш не спдобався, вже вибачте. І рима, і наголоси, і ритміка. А тема також не нова - розчарування в коханні зустрічаєтьс багато де. Може, я не зрозуміла щось. Але така в мене думка.
Мирославо, спочатку почніть працювати над мовою, а то у Вас суцільний суржик. І навіть якщо зміст у вірші не пустий, він нівелюється невдалою мовою. Тому треба просто працювати, гортати іноді тлумачний словник))). А "надрізані крила" - це ще говорить у Вас дитина. Поету не можна їх обрубати, хіба що засадити в Орську фортецю. Та й те - знайдуться захалявні книжечки. Тому годі ображатися й сумувати, вперед до зірок!))
Знаю, молодість ми не цінимо. Це я кажу, бо в мене ще життя попереду. Але, напевно, так і має бути, що лише через багато років ми жалкуємо, що так багато втратили.
Ніколи не вміла писати коментарі, особливо на вірші. Мені вони подобаються або ні. Ваш вірш дуже сподобався. І образми, і порівняннями, і глибиною почуттів, і особливою ритмомелодикою. Дякую за хвилини насолоди гарним Словом.
1
"5"
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('