Не рахуйте за виправдання мої слова, але в пору закоханості з мене так і сипле "такими" рядками. Згідний що не майстерно, та не писати не можу. Добре що є люди з більш досконалішим досвідом, на це і сподіваюсь у Ваших підказках. Дякую.
Пані Катерино, коли вірш був написаний, я прочитав його з "особливою" інтонацією людині яка хотіла його почути. По закінчинню, побачив сльози у очах... І тепер довго ввагався, чи показувати його ще комусь. Дякую що не відвернулися.
Голуб - це, пані Марійко, птах який провідував ЛГ в тяжкі дні,і здається розумів біьше як ніхто. Це свого роду пташка прислана з "небес" щоб закінчити страждання хворого, та забрати душу його до світлого царства. Ось така була задумка. Дякую дуже, за те що перейнялися, та зрозуміли.