Я, все ж, набралась терпіння і прочитала до кінця. Можу побитись об заклад, що з десяти переглянувших, до кінця дійшли не більше п'яти. Дев'ять переглдів, жодного коментаря і одна тільки оцінка та ще й трійка... Мартине, так справа не піде. Ідею, яку автор намається донести до читача, я зловила. Забагато води. Оте все можна скоротити вдвічі. Зберегти ідею, і пожаліти читача... Читайте більше поезії. Ні. Ще більше. Думайте про логічність викладу. Я зараз про 6 стопу. Хто кричав? Всіжою для мене стала новина про коломийки в Савані з негритянками - Сміялась довго. А чого в святкові дні неможна пити води? Як же так? Ви нічого не переплутали. Уявіть себе 1 ден в посушливій савані без води! А взагалі, це не вірш. Не поезія. Це знущання над читачем. Зичу натхнення!
Експеримент ,Олексію, вдався на славу. Читаючи, отримала задоволення. Дуже в твоєму стилі. Хай надалі буде тепло і сонячно у барлозі твого ЛГ! Зичу натхнення!
Ніж по свіжих ранах, то мабутьне дуже приємно, навіть боляче... Ви вже пробачте, Іване - не хотіла... Треба міняти стиль - переходити на щось веселіше, ато так ще погано буде....
Нема чого на Іру "набирати"! Якби була змога, я б і десять поставила! Та зірочок лише п'ять. А усі найсоковитіші думки з приводу твору я у приват відправляю. от!
Дякую, Медбратику! Третя стопа там, може і не несе якогось особливого смислового навантаження, але викидати її я не буду. Хай вже стоїть там... для масовки....
Саша, Слово Осінняя в українській мові є. Просто існує таке поняття, як подовження закінчень. Побутує думка ,що вживати це в поезії не є професійно, але то вже таке...
Гарний вірш, Олександре. Читала легко. Було приємно... Лише трохи спіткнулась об сполучник Й перед складом на приголосний. Там є кілька таких випадків. А загалом