немає за що! Я трішечки повиправляю,а Ви вже оціните.
Приходим в світ ми і ростем, І пізнаєм красоти день за днем. Надію в нас плекають батько й мати, Та ми засмучуємо їх, Бо робим помилок багато.
Життя - бурхливий водоспад, Не озирнешся як вже шістдесят. Здається, ще не жив, та з кожним роком Не повертається наш час, Крокує мірно, крок за кроком.
Куди ж бо ви, мої літа? Аж підмиває закричати - Я вас прошу, благаю почекати! Ви не влаштовуйте парад, Верніться трошечки назад.
Назад, у зрілості роки, Щоб можна було справить помилки, Щоб справ, яких немало ще зробити, Не поспішаючи уже, Я зміг до часу завершити….
На світі істина одна. До нас із древності вона прийшла. «Нам все життя дано в трудах прожити І як не жаль, нам не дано, Наші труди всі завершити».
Забагато дієслівних рим. Плаває розмір. Мудра мудрість, це щось на кшталт красивої краси?)) Оцінюю як не дуже вдалу спробу передати красу рідного краю. Пробуйте далі. Успіхів!