Заховались у кутки
Непосиди-чобітки!
І сумують, не гасають,
По доріжці не стрибають!
Ще й вреднющий сірий кіт
Насміхався з них в обід:
- Засмутились, любі наші,
Попросили дружно каші!
Пані Таю.Ось на таких творах потрібно виховувати дітей,а не на пікімонах чи Сімсонах. Гарно. А ще б добавив: Треба кашку всю з*їдати, Щоб піти кота ганяти Щоб не смів вреднющий кіт Насміхатися в обід
про чобіти теж дуже гарно .хоч .як ви кажете .написаний на швидкоруч .цей віршик легенько і швидко запамятають діти я теж пишу для дітей і коли їм читаю свої твори -спостерігаю за їхніми оченятами .бо вони відображають всі почуття дитячі .там не може бути фальші
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
karas: А я не дивуюся нічому в світі , якщо я своєму працедавцю не скажу що в мене погані інструменти на роботі , і ми , які це знають , не будемо відстоювати на своєму місці , то і так далі буде . В моєму к
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має