Заховались у кутки
Непосиди-чобітки!
І сумують, не гасають,
По доріжці не стрибають!
Ще й вреднющий сірий кіт
Насміхався з них в обід:
- Засмутились, любі наші,
Попросили дружно каші!
Пані Таю.Ось на таких творах потрібно виховувати дітей,а не на пікімонах чи Сімсонах. Гарно. А ще б добавив: Треба кашку всю з*їдати, Щоб піти кота ганяти Щоб не смів вреднющий кіт Насміхатися в обід
про чобіти теж дуже гарно .хоч .як ви кажете .написаний на швидкоруч .цей віршик легенько і швидко запамятають діти я теж пишу для дітей і коли їм читаю свої твори -спостерігаю за їхніми оченятами .бо вони відображають всі почуття дитячі .там не може бути фальші
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
1
