SITE LOGO
Пт, 19.09.2025, 21:39
Меню сайта
Наш опрос
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1861-1870
Страницы: « 1 2 ... 185 186 187 188 189 ... 530 531 »

avatar
Дуже теплий і ніжний вірш у Вас, Людмило, трохи б помарочки виправити і можна продовжувати у тому ж весняному дусі.
Весни у серці! roze
avatar
Та ні, просто те саме, лише іншими словами... ;)
avatar
Наталочко, а від твого коментаря аж сніг у мене на балконі почав плавитися ;) Дякую за високу оцінку моїх скромних талантів! tongue
avatar
Бува, по крихті її збираєм,
А потім раптом - у мить втрачаєм,
Бо не цінуєм, що справді варте,
Бо не зважаєм, що буде завтра... shy
avatar
Пливуть століття крізь лихоліття
Людських емоцій.
На жаль, в цім світі зло ненаситне
На кожнім кроці.
Яскравих вражень шукаєм завжди
Поміж облуди.
Любов несправжня і підступ вражий
По всіх усюдах.
Ховаєм сльози у літніх грозах
На дні у неба.
В душі – морози від світу прози,
Зневіра в себе.
Часи невтішні й ми надто грішні
І безталанні.
Уже не смішно, бо нас Всевишній
Карати стане.
Що за порогом? Круті дороги,
Що йдуть в ніку'ди.
Чому так довго йдемо до Бога,
Чи ж ми не люди?!
У цьому світі ми – наче діти
На кожнім кроці.
Пливуть століття крізь лихоліття
Людських емоцій...
avatar
Дуже світлий і життєдайний віршик у Вас вийшов, пане Іване! roze Весни Вашому серцю!
avatar
Йдем манівцями, немов неприкаяні,
Щастя шукаємо десь по окраїнах,
Навіть до власного болю звикаємо.
Бродим, безликі в безумстві, отарами,
Чварами душу на шмаття розкраяли,
Зернами скверни по вінця загаїли.
Совість вважаємо річчю примарною,
Зрадами ситимось, бідами маримо –
Наче хтось злими усипав нас чарами.
Гро'ми небесні по грішниках вдарили,
Сонце сховалось за чорними хмарами,
Піниться небо в палаючім зареві.
Може, це ангели нас відрікаються?
Марно на прощення люд сподівається –
Душі загублені в рай не впускаються.
Боже, за що так жорстоко нас скарано?
Носимо в душах облудливість Каїна...
Час вже спинитися, час вже покаятись! yes
avatar
У світі велико-малому,
Несеш ти невтомно хреста,
Ти схожий на сонячний промінь,
Що в небо віками вроста.
У світі, по вінця облуди,
Ідеш по колючій стерні,
І віриш, мов хлопчик, у чудо,
Й гориш, наче факел, в борні.
І серце не знає спочину,
І крила до лету стремлять.
Душа твоя світла й невинна,
Яка не боїться розп'ять...
yes
avatar
Сильно дякую! yes
avatar
Ото ж бо і я про це - вчімось розрізняти, аби болю ближнім не завдавати і власну душу не занапащати!!!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz