ВИПРОБУВАННЯ

На свою долю не скаржся, сестро,

Як крицю, волю гартуй у серці.

Не плач, мій брате, на перешкодах,

А розберись но в загадках-кодах.

Випробування – для гартування,

Крізь терня долі йди без вагання.

Той, хто у діжці не змісить тіста –

Не відшукає у знаках змісту.

Пиріг не вдасться з чудовим смаком,

Як макогоном не втремо маку.

Чи мали б досить ми насолоди

За нашу працю без нагороди?

Що більше цінне - що при дорозі

Знайдем стежками, чи на порозі?

Лиш те є скарбом - яке з дна моря,

В колючім терні, а чи із горя.

Пропити можем не одну сотню,

Яку знайдемо у підворотні,

А заробле'ну потом копійку

Кладем в пошані в скарбницю-скриньку.

Чом наших ближніх не завжди ціним,

Кидаєм погляд осатанілий,

Стаєм у люті подібно звіру? -

Та ж зло лишає в душі лиш діри!

Так, щоб не чути себе приматом -

Не варто ближнім ставати катом,

Бо лиш любов та, що в серці маєм –

Колись поможе сягти нам раю!