Приємно, що завітав на мою скромну сторіночку! Бачиш, Андрію, навіть у моєму вірші все починалось з душевних судом, а завершилось на життєдайних нотах... так і у нашому житті...
Андрію, хочу сказати, що слова "іноді реальність і фантазія настільки переплітаються, що відрізнити неможливо..." я розумію більше, аніж ти можеш уявити... Не падай духом, жити є чого заради!
Реальність приймати – мистецтво велике, Настоянка м'яти нехай стане ліком І зцілить байдужість, що рими не має... А знаєш - у кожнім з нас крихітка раю!