SITE LOGO
Сб, 06.09.2025, 02:56
Меню сайта
Наш опрос
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 788
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 5241-5250
Страницы: « 1 2 ... 523 524 525 526 527 ... 530 531 »

avatar
Дякую Вам! А щодо крил - то спробуйте пофантазувати трішки, якими крильми можна обіймати своє кохання, а то ж нецікаво, коли в поезії все по поличках розкладено, як в аптеці... :)
avatar
Яке ж це красиве до раю запрошення -
У сонячнім сяйві троянди зарошені,
Прогулянка ніччю по полю сколошенім,
Яке ще недавно було все волОшкове... :)
avatar
Я знаю, так важко кохання збагнути,
Воно для людини – бальзам і отрута.
Душа, що кохає, до світу вразлива,
Страждає вона, хоч насправді – щаслива.
Здається, кохання подібне на вітер:
Відчути лиш можна - торкнутись не вдасться.
Ми, наче молитву, шепочем сім літер
І прагнем пізнати примарного щастя.
Сім літер, що склались у слові “кохання”,
Усе, що поснуло в нас, можуть збудити.
І навіть людину в хвилини останні
Спроможні вони для життя відродити.
Кохання – мов крапля роси на світанку,
Торкне її сонячний промінь – щезає...
Лелійте у серці любов до останку,
Бо святості більшої в світі немає!!!
avatar
Не слід боятись почуттів:
Без них життя – земля без неба,
Як птах без крил, без звуку спів,
Без них людина – мов амеба.
Не слід боятись почуттів:
Любові, радості, кохання.
Цей світ ніколи б не прозрів,
Не взнавши щастя і страждання.
Не слід боятись почуттів,
Без них не знали б ми нічого,
Без них ще жоден не зумів
Пізнати суть життя людського.
Не слід боятись почуттів:
Любіть, радійте і кохайте,
І не шкодуйте добрих слів,
І серце ближнім віддавайте!
avatar
Коли є що сказати - чи ж варто мовчати?... :)
avatar
Буває часом - кохання квіти
у серці в'януть,
Життєві смерчі у нім лишають
криваві рани.
Часто самотність, немов гадюка,
Влізає в душу,
Очі навколо - мов хижі круки,
Що всюдисущі.
За мить до прірви спинитись хочеш -
Штовхають в спину,
Молиш пробачення у ночі
За всі провини...
Нераз здається, у власних мріях
почнеш тонути,
І в мить відчАю хотіла б спити
келих отрути...
Ти в піднебессі безкрилим птахом
літать не вмієш,
Ти не здаєшся - знов воскресаєш,
шукаєш Мрію!!!
avatar
Хто тебе вигадав, Любове?
Він божевільний був, мабуть.
Це почуття таке чудове,
Але й отруйне, наче ртуть.
Від неї біль і насолода
Сплелися міцно у клубок.
Любов – підступна нагорода,
Красивий з терня нам вінок.
Мабуть, ти створена поетом,
Що теми вичерпав усі.
Навік залишишся секретом
Глибин непізнаних душі.
Хто тебе вигадав, Незнана?
Ніколи це не взнаю я.
Ти – найсолодша з всіх омана
В пустелі нашого життя...
91_smile-5
avatar
Я печаль з душі прогнала, свої коси розчесала
І тепер у них вплітаю лиш любов - вона ж свята є! :)
avatar
В душі вітри осінніх меланхолій, колише серця тугу патефон,
Хрипка платівка грає пісню долі... А, може, це лиш сон, осінній сон?...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz