Дякую! Шановні автори, хочу попередити, що нам надсилають дуже багато поетичних текстів і набагато менше прози.Тому передусім хотілося б отримувати новели й оповідання!
Насправді дуже тяжко прочитати все, тому й виникло бажання запропонувати авторам надіслати свої твори.Але це не означає, що ми самі не шукатимемо , просто це прискорить процес пошуку талановитих небуденних творів! Тому сподіваємось на те, що ви долучитесь!
ну то розкрию карти:там свідомо заплутано все,щоб було не зрозуміло, чи є дитинка, чи ні, для того, щоб кожен кожен міг відповісти по-своєму:чи народиться дитинка в головної героїні, чи ні.
ну а якщо й це не допомогло, то що ж,буду в майбутньому намагатися писати краще
Я не зрозуміла вашого коментаря Я просто знаю, що люди не вибирають, народжуватись чи ні.І не факт, що народжуватись-таки варто у всезагальному розумінні. Я не стверджую, що народжувати не потрібно, просто буває і така думка,яка висловлена у цій мініатюрі
стосовно форми,то ці два паралельні монологи (сумний і щасливий) - це задумувалось як реальність однієї з дівчат і її мрії (мрія про подругу і дійсність, де вона самотня)
ну а те, що ця дівчина не змогла через свою закомплексованість заговорити із дівчиною (яка, як виявилось, сліпа) - це наче розв язка