Сторінка творів Промінь Михайла (+ вірш "ЖІНКА БАЛЬЗАКІВСЬКОГО ВІКУ")
Я - чоловік, мені 47 років. Десь
після 30-ти років став помічати, що заміжні ровесниці-жінки страждають
через зникнення любові... Тоді й народився у мене вірш "Жінка
бальзаківського віку".
За освітою я юрист, психолог та викладач. Працюю у сфері сімейного права. Майже щодня стикаюсь з людськими драмами..
Йде містом жінка - красива пані, Модерний одяг, легка хода, І тільки очі - великі й сині Шепочуть німо: нещасна я!
У мене хата, як повна чаша, Хороші діти і чоловік, Але чомусь ятрять вже душу Думки про осінь й жіночий вік.
Це ще не скоро - жіноча осінь, Ще пишне літо голубить зір. А серце - плаче, любові просить: Де ж мій ласкавий і ніжний звір?!
Кохання з мужем припало пилом, Лишилась звичка і - самота. Вона ж ще хоче зустрітись з милим, Той зрозуміє її сповна!
Заставить серце забитись швидше, Аж зануртує гаряча кров! І гарна жінка, ще молодая, Душею й тілом воскресне знов.
І їхня зустріч буде не зрада, А так - маленький, невинний гріх. Це ж шанс останній, її розрада, Перш ніж на коси упаде сніг!
Вітаю Вас, Михайле, на нашому сайті! Особливо приємно, що у нашому "поетичному полку" побільшало захисників Права (за фахом я адвокат). Нехай Ваше слово буде цілющим ліком для усіх потребуючих, а перебування на Анумо - приносить лише задоволення, гарні емоції та подарує Вам натхнення та нових друзів!
Сподобалось, тому що правда і тому що тривожно. Наснаги Вам пане Михайле!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
Доведемо (належними і допустимими доказами), що це не так! 
