Здається, грає хтось в сусіда Звучить бандура і трембіта Звучним своїм многая літа Замученому там в Бескидах Зорі розсілись і міркують З права чи з ліва прийде літо З їхніх думок читає вітер Задуманий над тим що чує Запитання летять по світах Записані на правди квітах Зимної осені дощами Зілля заглушене хащами Земля не шле більше запитань Знає зміни прийдуть з роками. 05.06.2012р.
Приклад беру з того, що бачу. З вірою іду у життя, де є такі, що тільки плачуть і цінують лиш своє я. Таких зустріну і минаю.Їм добре слово і " Прощай". Вони весь час старим співають. Їх не навчив братній нагай. Задумайте, Пане Іване над тим, що пишете часом. Щоб слово Вами написане словом було. Не тільки сном. З повагою Василь Шляхтич
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже настрійний осінній вірш. Мені подобається й те, що «сльозливе місто» перегукується з дощем: місто плаче разом з небом. А фінал дуже світлий: після всієї сльот
у Вас 
0
