Літа серединка золота
Розгорілась у небесній стелі.
Хто клубочок сонця розмотав
І промінням крутить каруселі?
Круговертять ниточки ясні
Наших доль нестримані потоки.
Ген летять купайлівські пісні,
а рокам любов мережить боки.
Сміх дзвінкоголосий розкотив
Круглих ноток вишні соковиті.
Mежи листя сонячний мотив
Паленіє у плодах на вітті.
Літа серединка золота
На високих звуках дозріває...
А душа і досі молода!-
Та й не дивно: ВІЧНE - НЕ МИНАЄ!