Із далеких сторіч
Завітав я сьогодні до тебе.
У казкову цю ніч,
Під це зорями встелене небо.
Я б явивсь ясним днем
І приніс тобі сонячні квіти.
Чи яскравим вогнем
У каміні твоєму горіти.
Але я нічний гість,
Крадькома увійду до оселі,
Щоб побачити ту,
Яка солодко спить у постелі.
Не почуєш мій крок,
Не побачиш заплакані очі.
До далеких зірок
Повертаюсь за мить, опівночі.
***
Так, це був тільки сон,
Не старайся його зрозуміти.
Ось вже день за вікном,
На столі твоїм сонячні квіти…
30.08.12
Так, заворожуючи, починається вірш, та й ще картинка така цікава, що підсилює відчуття містики, чогось такого недосяжного, яким і є наш сон. Дуже сподобалось!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
І атмосфера у вірші така затишна і тепла...
