ОСІНЬ
ОСІНЬ
По колосочку, по зернині. Осінь хвацька, склала у торбину, У полі в землю, у глибини, Золоту собі, заклала ниву.
Хлібам надію воскресила, І плоди на волю відпустила, Хороми всі свої укрила, Небесам молитву відмолила!
Спасибі вам за диво й чудо! Осінь люблять, так тебе повсюди, Там де ти, там з тобою люди, У достатку - завжди жити будуть.
Додав: Davudenko (02.09.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Вірші про осінь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2459 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині