Яка вона, моя душа, на дотик? Ти порпався у ній, то мусиш знати. І вживлюються в серце антидоти, Впиваючись самісінько у грати. І мозок шаленіє від робусти, Арабіки, ексцельзи чи кальяну. Олена Савела
Моя душа на дотик ледь шершава, їй право, Вона уперто слухатись не хоче, муркоче, То десь летить, а світ в моїх очах - о, жах! То вляжеться і мріє, мріє, мріє, де дії?! А їй байдуже, бачте, там картинки! Зу-пин-ку!!!
Моя душа замучила і розум прогнозом. Кальяну він не пробував, одначе, вже плаче: Робуста чи арабіка – дрібниця: він – криця! Його п’янять її чудові мрії - до дії!!!
телебачення.. не знаю.. гудить, для відчуття істоти в домі, а йдеш, чуєш, чи просто "раптом" -досвід, кажете, не знаю, що то.....може. дякую за чудовий коменар
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
