Так сумно плаче соловей, Десь над гніздом спустошеним в калині, Всю ніч було чутно стогін цей, Про неї згадує весь час, Про свою любов ненасну і чутливу, І буде там сидіти до кінця життя, Супроти часу, Хоч час усе стирає.
Так сумно плаче соловей, Десь над гніздечком у калині, Всю ніч я чув ці звуки милі! Та смутно - плаче соловей... Кохана, спогад почуттів: Він ненавидіти не вмів
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
ivanpetryshyn:Про що суперечка? Я не хочу цитувати вами сказаного. Перечитайте його самі. Що таке домінуюча їжа? Це та їжа, яку ви переважно споживаєте <
у Вас 
0
