Так сумно плаче соловей, Десь над гніздом спустошеним в калині, Всю ніч було чутно стогін цей, Про неї згадує весь час, Про свою любов ненасну і чутливу, І буде там сидіти до кінця життя, Супроти часу, Хоч час усе стирає.
Так сумно плаче соловей, Десь над гніздечком у калині, Всю ніч я чув ці звуки милі! Та смутно - плаче соловей... Кохана, спогад почуттів: Він ненавидіти не вмів
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
