А я ходила по дахах, і навіть у автомобілі
ганяла містом аж підхмарно.
І ти мені не віриш марно!
Бо то було не де аби – у Львові, між високі шпилі.
Я годувала голубів. І ті мене літати вчили.
Дражнила левів на ліпнині…
Ти ще мені не віриш нині?
Та то ж було не аби десь – у Львові… і на літа схилі.
А я ходила на руках, підбори щоби на бруківці
не поламати. І безпечно
пірнала в зливу… Я, до речі,
ліворуч, в другому ряду, на цих світлині та листівці.
А ще мені найбільший лев подарував гранітне серце…
І ти дарма смієшся знову,
Таке трапляється у Львові,
повір мені, спитай експертів! Бо все це правда! Правда все це...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
