Дощем вмивалася печаль, Змиваючи з лиця усмішку. Обіцяна небесна даль. Пристрасть сліпа та грішна. Серпнева ніч, просякнута дощем У неба ніжилась в обіймах. На серці в червня дикий щем. У зраді зраджені надії. У пристрасті дзеркальна вдача. Освітлюючи даль небес, В болото привела незрячих, Мов поводирний пес
|