Шукали вітри падолистом завіяну пам'ять, І пісню забуту шукали пошерхлі вуста. А пісні боліло: - Куди ж ви? Не там я, не там я… І тільки відлуння зітхало тривожно: - Не там…
І бігли крізь душу здичавілі коні печалі, Сполохану ніч розбивали своїми грудьми… І білою птахою серце у грудях ячало,- Бо осінь минеться, а з нею минемось і ми…
А небо тремтіло, бо ж так не хотіло упасти І тихо померти в долонях старих споришів… Шукали вітри падолистом завіяне щастя, І бігли крізь долю здичавілі коні душі…
А небо тремтіло, бо ж так не хотіло упасти І тихо померти в долонях старих споришів…- Ваша лірика торкає душу.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс
у Вас 
1
А пісні боліло: 
Дякую! З моменту моєї реєстрації тут - це перший відгук на мій вірш. Тому мені надзвичайно приємно 
Ваша лірика торкає душу.