"... Місяць на небі..." Зірок немає. За хмарами скрились вони. На воді в квітах вогник грає І я вже хочу до весни... Почути як пташки співають, Що злетять у рідні сади І там гніздечка повставляють. Я теж там хочу з чужини. Хоч хати моєї немає (Її спалили вороги) Думки душею там літають. До могил в яких сплять діди. Я впевнений, що їх питають, Чи ми ще вернемо сюди? 09.02.2013р.
Дякую Вам за слово. Я так люблю своє рідне, що і сниться у ті сни. У снах бачу НАШУ гідність й правди зрілі колоски... З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Пане,Василю,вірш сподобався,у ньому сум за своїм,рідним.бо вже так влаштована людина,що деб ти не жив,але душа прагне туди де народився,туди де батьківське гніздечко,З вірш- спасчибі,бо сподобався!
Дуже дякую Вам, Пані Галино за слова зрозуміння. Тішуся, що читаєте мною написане. Добра бажаю. З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
