Дим сигарет такий солоний
Роз’їв і душу, і нутро.
Я простягну свої долоні –
Тебе неначе й не було.
Дим сигарет, як гріх, ядучий –
Сльозою очі пойнялись.
Пробач, плането, ми лиш учні,
Ще кимсь приречені колись.
Koshkina погоджуюся з Вами щодо диму та його якостей! Однак не всі фактори, які вплинули на написання вірша можна передати у його структурі... Дим роз'їв мою душу фактом, що молода людина, на превеликий жаль, курець "зі стажем", хвора на рак і буквально догорає...
На жаль, не можу "помиритися" зі своїм браузером, щоб відповідати осібно
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")