Вт, 05.11.2024, 05:43
Меню сайту
Категорії каталогу
Росіцький Володимир [4]
Тарас Кривецький [11]
Никитюк Наталія [7]
Голоюх Вікторія [2]
Pushok [69]
Барвінська Тетяна [15]
Пелехата Ольга [10]
Світлий Василь [177]
Шляхтін Юрій [7]
Артюніна Анастасія [13]
Насипаний Віктор [388]
Гафтко Степан [23]
неАнгел [13]
Нестерова Мілена [8]
Лілія [200]
Гончар Іван [23]
В'ячеслав [6]
Семенко В'ячеслав [10]
Харитонова Олеся [1]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Тернопільщини категорії та розділи української поезії, українська проза Насипаний Віктор
 

СУДИТЬ СУМОМ ОСІНЬ

*   *   *

Судить сумом осінь.

Бродить струм душі.

Серце сонця просить

Понад хмар плачі.



Сіре все й холодне.

Клянчать мідь дощі.

Ми теплом голодні,

Як слова пусті.



Жде когось на страту

Жовтих днів  печаль.

Буде час вмирати

Тихо на очах.



Браму дня замкнуто.

Небо молить ніч.

Грає соло смуток

На слабкій струні.

 

Додав: nasvictor (23.09.2013) | Автор: © Віктор Насипаний
 
Розміщено на сторінці: Насипаний Віктор

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1285 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): осінь, печаль, сум

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
Так,пані Осінь відразу подарувала сумну погоду і,звичайно ж,сумний
настрій...
avatar
2 suziria • 17:29, 23.09.2013 [Лінк на твір]
Сумна мелодія осіння...
avatar
3 Oksanka • 18:20, 23.09.2013 [Лінк на твір]
Читаючи такі чудові вірші переживемо будь-який осінній сум.Щиро дякую up
avatar
4 Asedo1949 • 22:37, 23.09.2013 [Лінк на твір]
Гарно  написано,  хоч  і  досить  печально. 55555
avatar
Сумно хмари по небу снують,
Відкидаючи тіні в світ.
Хтось шукає у втраченім суть,
Ну а хтось - навмання крізь брід
Йде й не бачить - стрімка течія
Вириває й коріння дерев,
Хтось не знає страхів й відчиня
Усі двері, котрі обере.
Вже не чутно у небі "курли",
Дощ змиває сліди облуд,
Понад хмарами горді орли
Подивовано зрять на люд -
Хтось зривається з них у фальш,
Вже йому не ятрить олжа,
Хтось гартує свій дух, мов сталь,
Бо знайшов, де зі Злом межа.
Хтось забув, як тримати меч
І любов оселив в душі,
Хтось втікає від самовтеч,
Не збагне - хто свої, чужі?...
Сум осінній застуджує кров,

Ліс осінній радіє від злив.
Світ завмер у чеканні обнов,
Люд принишк у наближенні див... 
happy4


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz