ПОВНИЙ НУЛЬ (гумореска)

В підвал покликав сина Гриць.

Чогось там світло не горить:

- Тримай ліхтар, дивись і вчись.

Згодиться, може, це колись. –

Малому каже він Петру. –

А я погляну, де тут струм.

У кого ж вдався, не збагну.

Учитель каже: «повний нуль».

А знав би фізику якраз, -

Знайшов би «нуль» і «фазу» враз.

Крутив щось довго й мацав Гриць.

Вмикав і клацав, нерви гриз.

Пітнів, вертів. Хоч плач, хоч скач.

- То, певно, синку, вимикач!

І навіть струмом трохи б’є.

То, значить, «нуль» і «фаза» є!

Малий мовчав, та душить сміх:

- Ну, хто з нас «нуль», судіть самі.

Не буде світла. Все дарма. –

Там, татку, лампи, бач, нема.