ПРОСТРЕЛЕНА БЛАКИТЬ (ІЗ ГІРКОГО СЬОГОДЕННЯ)...
Мені болить...
Нестерпно так болить,
У клапті диму
І осколки граду,
Закутана
Божествена блакить,
Що сипить кулі
Замість зорепаду.
Які стинають
Лезами страхіть
В зап'ястях ночі
Повні вени тиші,
І тільки Cхід,
Запалений мій Cхід,
Щодень чека
Омріяне затишшя.
Його зеніти
З гніву блискавиць
На пелюстках
Вечірньої заграви.
І кожня крапля болі
Із зіниць
В людські злилася
Горе-океани.
Тече обману
Сива каламуть,
Царями з чаші
Злита на екрани,
А тим потрібно
Декілька секунд
Розбити те,
Що зводилось віками.
Додав: Лілія (11.09.2015)
| Автор: © ЛІЛІЯ
Розміщено на сторінці : Лілія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1642 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя