ПРОСТРЕЛЕНА БЛАКИТЬ (ІЗ ГІРКОГО СЬОГОДЕННЯ)...
Мені болить...
Нестерпно так болить,
У клапті диму
І осколки граду,
Закутана
Божествена блакить,
Що сипить кулі
Замість зорепаду.
Які стинають
Лезами страхіть
В зап'ястях ночі
Повні вени тиші,
І тільки Cхід,
Запалений мій Cхід,
Щодень чека
Омріяне затишшя.
Його зеніти
З гніву блискавиць
На пелюстках
Вечірньої заграви.
І кожня крапля болі
Із зіниць
В людські злилася
Горе-океани.
Тече обману
Сива каламуть,
Царями з чаші
Злита на екрани,
А тим потрібно
Декілька секунд
Розбити те,
Що зводилось віками.
Додав: Лілія (11.09.2015)
| Автор: © ЛІЛІЯ
Розміщено на сторінці : Лілія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1747 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.