ПРОСТРЕЛЕНА БЛАКИТЬ (ІЗ ГІРКОГО СЬОГОДЕННЯ)...
Мені болить... Нестерпно так болить, У клапті диму І осколки граду, Закутана Божествена блакить, Що сипить кулі Замість зорепаду. Які стинають Лезами страхіть В зап'ястях ночі Повні вени тиші, І тільки Cхід, Запалений мій Cхід, Щодень чека Омріяне затишшя. Його зеніти З гніву блискавиць На пелюстках Вечірньої заграви. І кожня крапля болі Із зіниць В людські злилася Горе-океани. Тече обману Сива каламуть, Царями з чаші Злита на екрани, А тим потрібно Декілька секунд Розбити те, Що зводилось віками.
Додав: Лілія (11.09.2015)
| Автор: © ЛІЛІЯ
Розміщено на сторінці : Лілія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1824
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
virchi : Хвеся вийшла чарівною! Найбільше сподобалося, що вона "дуже язиката" і "цілий день дає поради". Це так упізнавано для кішок, які
у Вас 
0
