Засвітилися ночі холодними айстрами
Під покровом осінньо-прозорого неба.
На краю бурштиново-кленової осені
Нахилилась обвітрена сонячне грива.
Вже рясніють дощі струнно-крапельним розміром
Розсіваючи з листям зажурливі ноти.
Акварелями граються спалені промені
Сяють кольором теплим, холодним на дотик.
Перелите вже в листя багаття осіннє
Листопадом палає над мокрими травами.
Грає вітер на струнах дощів-клавесинів,
Як маестро, ворожить октавами – гамами.
Ходить осінь самотня стежками багряними
Розкидає до неба містки калинОві.
Мов засватані, сосни стоять затуманені
Поглядають на жовту й порожню дорогу.
Закружляли в садах, вірні супутниці осені,-
Пізні айстри в сорОчках, рясних вишиванках,
під мелодію вітру, дощами намочені,
все кружляють і тонуть в осінньому танго.
22.09.2015р
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
