Засвітилися ночі холодними айстрами
Під покровом осінньо-прозорого неба.
На краю бурштиново-кленової осені
Нахилилась обвітрена сонячне грива.
Вже рясніють дощі струнно-крапельним розміром
Розсіваючи з листям зажурливі ноти.
Акварелями граються спалені промені
Сяють кольором теплим, холодним на дотик.
Перелите вже в листя багаття осіннє
Листопадом палає над мокрими травами.
Грає вітер на струнах дощів-клавесинів,
Як маестро, ворожить октавами – гамами.
Ходить осінь самотня стежками багряними
Розкидає до неба містки калинОві.
Мов засватані, сосни стоять затуманені
Поглядають на жовту й порожню дорогу.
Закружляли в садах, вірні супутниці осені,-
Пізні айстри в сорОчках, рясних вишиванках,
під мелодію вітру, дощами намочені,
все кружляють і тонуть в осінньому танго.
22.09.2015р
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
