Ледве скапує сонця Жовтнева, гаряча свіча У руді, відгорілі, Каштанові листя-долоні, Як на північ душі Павутина жури проліта І вуаллю мовчань, Висне тиша в моїм телефоні.
Мов шампаном думки, Переллють через задумів край, З прохолодою дня Вихрем стужі надії спустошать, Як на тому кінці, наче вибух: "А знаєш... Бувай... Та, крім тебе, багато Варіантів коханок хороших."
І затихне тоді, Замовчить дорогий телефон, Вся любов, наче сенсор, Яскравий, сучасний погасне, Тільки сонця свіча Жовтим воском збіжить із вікон, Бо тепло, як і ти, Носить назву - минуле вчорашнє.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
