Ледве скапує сонця Жовтнева, гаряча свіча У руді, відгорілі, Каштанові листя-долоні, Як на північ душі Павутина жури проліта І вуаллю мовчань, Висне тиша в моїм телефоні.
Мов шампаном думки, Переллють через задумів край, З прохолодою дня Вихрем стужі надії спустошать, Як на тому кінці, наче вибух: "А знаєш... Бувай... Та, крім тебе, багато Варіантів коханок хороших."
І затихне тоді, Замовчить дорогий телефон, Вся любов, наче сенсор, Яскравий, сучасний погасне, Тільки сонця свіча Жовтим воском збіжить із вікон, Бо тепло, як і ти, Носить назву - минуле вчорашнє.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
