Спішить майбутнє
Не молився, як гожа дитина.
Не молився, коли підоспів…
Глянь, не люба йому Україна,
Як молитва, як мова, як спів.
Оправдання шукає він нині
У неправді, що в правді була,
І про Бога своїй же дитині
Не розкаже святії слова.
Роки йдуть і прощатися треба,
І зробити з життя свого звіт.
Перед ним земля - пекло і небо.
Хто тут скаже в який йому світ?
Шкандибає душа до воріт
У тривозі, звичайно, за себе…
У неволю до грішних сиріт.
В церкві тихо співають молебень…
30.03.2011р.
Додав: Szlachtycz (22.03.2016)
| Автор: © Василь Шляхтич
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.